Окрім 12-ти апостолів, Ісус вибрав і покликав на третій рік свого публічного життя ще й 70-ох учнів, щоби вони проповідували Його науку. Описує це в 10-тій главі свого Євангелія св. євангелист Лука:
“Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти. Він до них промовив: «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива. Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки»” (Лк. 10, 1-3). І дав їм Ісус велику владу і силу й сказав: “Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене” (Лк. 10, 16). “Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени»” (Лк. 10, 17). А Спаситель сказав їм: “…не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі” (Лк. 10, 20).
Цікаво, що в часі свого проповідництва Відкупитель мав ще більше учнів, бо, за словами апостола Павла, Ісус Христос по воскресінні: “…з’явився Кифі, потім дванадцятьом; опісля ж з’явився Він більш, як п’ятистам братів разом” (1 Кор. 15, 5-6).
+ Апостоли святі, моліть милостивого Бога, щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
